пʼятниця, 11 липня 2014 р.

Бар: храми, монастирі й італійська принцеса.

Від відомої колись фортеці відомого колись міста наразі майже нічого не залишилось, проте увагу привернуть декілька старовинних храмів та монастирів у центрі міста, що зробить прогулянку містом Бар цікавою, хоча й нетривалою

Бар,



Старовинні міста часто своїм корінням йдуть глибоко… в земло й історичні періоди. От і на місці сучасного Бару люди оселись надзвичайно давно, ще до трипільців в регіоні існувала неолітична буго-дністровська культура. На околиці Бару виявлено трипільське поселення, згодом тут тією чи іншою мірою існували різні «наші» культури та народи – скіфи, сармати, черняхівська культура, слов’яни. Місто на березі річки Рів (з однойменною назвою) виникло у 14 ст.

Нову сторінку в історії міста перегорнула польська королева з Італії Бона Сфорца, яка придбала Рів, звела в ньому нову, потужну фортецю й перейменувала на честь своєї батьківщини – італійського міста Барі. Бар під наглядом королеви невдовзі став значним адміністративним, торгівельним та культурним центром регіону. Цікава все ж була королева, італійського (читай-екзотичного) походження виявилось досить, щоб пам’ять про неї увіковічнилась в кількох назвах серйозний речей в далекій Україні – замок Бони у Кременці та місто Бар у Вінницькій області. Під час козацьких воєн Бар часто опинявся «на переодовій». Один з таких епізодів відображено в фільмі «Вогнем і Мечем» за однойменним романом Сенкевич: головну героїню намагались сховати в Барі від Богуна, так як це вважалась потужна фортеця із сильною залогою. Проте, козаки захопили цю фортецю й сюжет фільм «пошкандибав» у іншому напрямі. Після того Бар ще часто «залучався» до різних протистоянь, 27 років перебував у складі Туреччини, а у 1768 році тут оголосили Барську конфедерацію - об’єднання польської шляхти проти короля та Російської Імперії, яка вже збиралась приступити до «дерибану» свого західного сусіда, а тому активно втручалась у його внутрішні справи. Декілька років тривала війна, яка закінчилась фактичним знищенням Польщі. Але спробу її врятувати розпочали саме в Барі. В кінці ХІХ ст., завдяки залізниці, провінційне містечко перетворилось на не останній промисловий центр., проте ХХ століття з його війнами й новими тенденції соціально-економічного розвитку знову «випхали» Бар на місце невеликого провінційного містечка з багатою історією.

Зараз у Барі тільки величні старовинні храми нагадують про славетну бувальщину. Найкрасивішим з них вважають католицький Миколаївський костел 1811 року побудови. Поруч – через паркан знаходиться Успенська церква 1757 року й ці два храми разом створюють цікавий, фотогієнічний комплек. Ще на деякій відстані – монастир 18 ст., діючий. Трохи осторонь – невелика греко-католицька церква, колись – монастир єзуїтів. Знайти все дуже просто, багато де з вулиць у центрі видніються куполи й шпилі з хрестами. Також дуже вже контрастують ці костели з сучасною забудовою. Поруч із костелом у дуже печальному стані стоїть-розвалюється садиба відомого письменника Михайла Коцюбинського, де він жив в дитинстві ще у 1875-1878 роках.
 
Бар,
Миколаївський костел і Успенська церква.

IMG_1732дніпро IMG_1738дніпро 
Миколаївський костел, 1811 року

 
Бар,

Успенська церква,  1757 року.


Бар,

Греко-католицька церква

 IMG_1747дніпро IMG_1743дніпро[Group 1]-IMG_1772дніпро_IMG_1773дніпро-2 images
Покровський монастир 18 ст. й панорами долини річки Рів

Замок знайти складніше: від нього історія залишила небагато, подекуди видніються кам’яні кладки до кількох метрів висотою чи вали, на яких колись стояли стіни. У 1630 кам’яну фортецю тут зводив сам Гійом до Боплан, між іншим. На місці фортеці зараз парк, з якого відкривається широка панорама на долину річки Рів й монастир. Загалом, якщо ви не в курсі, що це замок – можете його й не помітити, тому цікавтесь у місцевих, про всяк випадок. Вкажуть де він знаходитьс я, й посміються про себе при цьому.

З початку ХХ ст. також збереглось декілька симпатичних і достатньо великих модернових будівель.

Бар,

 IMG_1775дніпроIMG_1746дніпро

Бар,

Місце, де колись був замок

Доїхати до Бару можна маршрутками з Вінниці (АС-2 Західна) години до сьомої вечора. Магазинчики-кав”ярні в невеликій кількості є. Гуглиться готель “Барселона” на центральній площі, проте я, особисто, брав би намет й шукав би галявину на березі річки Рів, або їхав би куди далі...

Резюме. Відвідти: храми у центральній частині, місце замку. Добирання: маршрутками з Вінниці. Проживання-харчування: з собою, але якщо-що, на місці теж знайти можна.

Гарної Подорожі