середа, 2 липня 2014 р.

Коростень: скеляста столиця древлян.

Древній Коростень порадує незвичними скелястими пейзажами, місцями відомих історичних подій, мальовничим парком у центрі міста, дерунами й видовбаним у граніті підземним командним пунктом «Скеля».
Коростень


Коростень відомий своєю давньою історією, як один з найбільших центрів стародавніх слов’ян. Тут розташовувалась літописна древлянська столиця Іскоростень, де відбувались відомі з підручників історії події: місцевий князь Мал повстав проти надмірного „податкового тиску” київського князя Ігоря, що закінчилось смертю останнього. „Анти терористична операція” княгині Ольги проти місцевої „регіональної еліти” завершилась знищенням Коростеня – на кілька століть місто зникає з історичної арени. По справжньому повернувся на цю саму арену Коростень тільки на початку ХХ ст., коли став значною залізничною станцією на шляху Київ-Ковель й швидко перетворився в солідне й потрібне місто. Саме тут, у 1918 році, Центральна Рада затвердила малий герб України – тризуб. Війни ХХ ст. декілька разів руйнували місто, тому й забудова у центрі переважно радянська повоєнна, хоча й трапляється достатньо цікава.

Найвідомішим і найцікавішим місцем у Коростені є парк у центрі міста на скелях понад річкою Уж. Саме тут колись розташовувалась древлянська столиця й до сих пір існує „Купальня княгині Ольги”. Парк розташовується в мальовничому місці, де річка прорізає гранітну скелю віком у 2 млрд. років. Гарне місце – погулянки парком приносять багато задоволення. Скелясті пейзажі є нетиповими для Полісся й саме через таку нетиповість, по ходу, й вибрали це місце для побудови міста древляни – оборонятись тут зручніше. Від Іскоростеня залишилась тільки пам’ять й поле роботи для археологів. Сучасні дерев’яні „укріплення” оточують вже не княжі тереми а дитячий майданчик. А от скельні „ванни” на річці Уж до сих пір носять назву Купальні княгині Ольги – за переказами саме тут ця відома княгиня приймала водні процедури. Наскільки це відповідає дійсності, довести вже достатньо складно – але місце тут чудове, тому й віриться що князі того часу не оминали його при нагоді. Один з них – все той же Мал, вмостився величною громадиною на вершину гори й виглядає дуже помпезно. Ближче до купалень можна зустріти княгиню Ольгу на постаменті, а навпроти Мала веде свого коня Добриня Микитич. Загалом, пам’ятників в місті дуже багато, як радянських так і сучасних. Найбільш неординарні – лавочка примирення та пам’ятник деруну у все-тому ж парку...

Коростень
IMG_1546дніпроIMG_1429дніпроКоростень
Парк Островського у Коростені

Коростень
Залізничний міст в мальовничій місцині над рікою Уж

Коростень
Сучасні “фортифікації”

IMG_0123ВолиньIMG_1493дніпро
IMG_1539дніпроIMG_1427дніпро
 Коростень Пам'ятники Коростеня

Тут же, проритий в гранітних виходах об’єкт „Скеля” – підземний командний пункт, збудований в довоєнні роки. У 30-х. роках ХХ ст.. в гранітних коротеньких скелях було побудовано запасний командний пункт Південно-Західного фронту – об’єкт „Скеля”. Тепер тут музей – 24 кімнати, окрім відтвореної обстановки тих часів, вміщують експозиції зброї, іншого військового спорядження, засобів цивільної оборони, макетів навколишніх дотів та моделей військової техніки. Доглядач музею виявився дуже гостинним – розповідав про експонати, вмикав для нас сирену цивільної оборони й показав де у кабінеті „головного” вони тут залишають молоко з печивом для місцевих привидів. Вхід коштує 10 грн.

Коростень
Об'єкт “Скеля”

Коростень
Цивільна оборона
IMG_1452дніпроIMG_1470дніпроКоростень
Макети й зброя
IMG_1465дніпроIMG_1475дніпро
Кімнати командира та НКВС
 Коростень, скеля
Кімната зв'язку

Добиратись до Коростеня можна кількома шляхами. Найдешевше – електричками. Звичайні забиті електрички декілька разів на день телімпаються більше трьох годин, проте коштують (2014р.) аж 12 грн. Двічі на добу ходять швидкісні електрички підвищеного комфорту: на дорогу витрачають 2-2,5 години, коштують близько 20 грн. проте квитки бажано купувати заздалегідь. Зараз зручний «експрес» ходить ввечері й дозволяє комфортно повернутись до Києва (17.37-19.53). Ціни й розклади дуже змінні – уточнюйте на сайті Укрзалізниці чи у касах. Маршрутки до Коростеня відправляються з автостанції біля м. Святошин по наповнюваності, але достатньо часто – раз на півгодини чи годину впродовж дня, рухаються варшавською трасою достатньо швидко, проте коштують в районі 50 грн. (знову ж, зараз ціни дуже нестабільне поняття).

В центральній частині міста помічено два генделики. У парку чималий ресторан «У Фонтана», де рекомендують куштувати місцевий «хіт» - деруни в різних варіаціях. Цього зробити не вдалось, так як персонал в очікуванні якогось банкету не знайшов часу для декількох гуртів голодних туристів (включно з підстаркуватим японцем). Спрямували в бар «Мисливський», поруч із церквою. Пристойний, як для районного центру незахідної України, заклад з шкурами тварин в усіх помітних місцях, досить широким меню (серед перших страв несподівано знайшлась насичена м’ясна шорпа), простими фірмовими стравами власного виробництва (типу сала, оселедців, узвару), привітним офіціантом, вештаючимися туди-сюди «пацанами» й сауною за стіною, яка інколи дуже відчувається. Обід з кількох страв потягнув на 50 грн. Невдовзі після нас сюди причвалав і японець.

Загалом, у Коростені, потрібно їсти деруни – місця такі, не дарма їм пам’ятник у парку встановили ж і фестиваль проводять.

Гугл легко знаходить 2-3 готелі у Коростені, на зал. вокзалі можна поцікавитись кімнатами відпочинку, але навколо такі величезні масиви лісу, що краще навідуватись сюди з наметами – якщо плануєте на довго. Чи повертатись ввечері до Києва – якщо не плануєте.

Резюме. Відвідати: парк, купальні Ольги, “Скеля”. Транспорт: електрички та маршрутки з Києва, харчування – генделики у центрі, з собою. Проживання – готелі, намети, прогулянка без проживання. Не забудьте скуштувати деруни.

Гарної подорожі!.