Вітебськ - новорічні прогулянки містом Шагала

Вітебськ - одне з найкрасивіших міст Білорусі, яке за різними рейтингами привабливості стабільно займає другу сходинку після Гродно. Цікаве історичним центром, що органічно вписується в навколишні пейзажі, музеями, спадщиною художника Марка Шагала і загалом - красиве, цікаве місто, варте для відвідування під час мандрів по Білорусі.

Залізниці Білорусі побудовані таким чином, що спокусу об”їздити все і відразу важко оминути:  між усіма обласними центрами існує нічне сполучення, пряме чи з пересадками – що дозволяє пересуватись без лишніх думок про готелі. Поїзди навдивовижу дешеві - 6-годинні переїзди у купе коштують… 30 грн! Плацкарти ще дешевші. Так і мандруємо:-) 

До Вітебська дістались з Мінська в переддень нового, 2013 року - посиділи на вокзалі, в очікуванні натяків на світанок й подались гуляти.  Знайти історичний центр у Вітебську це куди легше, ніж дочекатись світанку. “Далекоглядні” рішення керівництва країни з налаштування годинників “як у Москві” мають наслідком те, що світає у грудні у Білорусі годині десь так о десятій. А щоб опинитись у центрі, потрібно просто йти з зал.вокзалу – прямо, хвилин 20, і невдовзі ви опинитесь на мості через Західну Двіну, який виведе прямо до Успенської Гірки – історичного центру міста.

Більшість архітектурних пам”яток тут і знаходяться. Величезний, пануючий над усім навколишнім, храм – Успенський собор, збудований у стилі “бароко” у середині 18 ст.  Й так одна з найбільших сакральних споруд Білорусі, розташувавшись на підвищенні, видається взагалі грандіозною. За зразок для будівництва було взято не що-небудь, а собор “Сан-Карло-аль-Корсо” у Римі. Храм будувався як уніатський, але останні 200 років він православний. З цих 200 років, близько 60 простояв він у руїнах – собор було підірвано у 30-х і відбудовано півтора десятиліття тому.

Успенський собор у Вітебську

Якщо продовжити прогулянку горою вздовж Двіни, то невдовзі зустрінеться сквер героїв війни 1812 року з характерним пам”ятником, невеликий зоопарк (в якому навіть лев є, у дуже малій кліточці, правда), а також музей найбільш відомого у світі мешканця Вітебська – Марка Шагала. Мабуть там цікаво, але 31-го грудня зранку музей зачинено :-)

Дім-музей Марка Шагала

По інший бік собору, старими вуличками можна вийти до міської ратуші –  ще одного симпатичного барокового храму й теж пам”ятки архітектури 18 ст. (точніше, нещодавно відбудованої за зразком 18 ст.). У ратуші знаходиться обласний краєзнавчий музей, який мав би бути досить цікавим - але не 31 грудня, звісно. Загалом у Вітебську десятка півтора музеїв, окрім згаданого центру Шагала (дім-музей та арт-центр) та краєзнавчого, є ще музей Репіна, музей трамваю, художній музей, музей сучасного мистецтва, ботанічний сад. Сумувати через відсутність "пізнавальної" програми точно не доведеться.  Також не відмовте собі у задоволення прогулятись невід”ємним атрибутом кожного європейського міста - пішохідною вулицею в напрямку до гори від ратуші. Не вражаюча, але красива.

 

Собори Вітебська на Успенській горі

Міська Ратуша

Пам”ятники бувають різні – одні: традиційні і всім відомі, інші – куди менш тривіальні

Дещо осторонь від міста часів "галантного", 18 ст. притаїлась пам"ятка міста давньоруського - Благовіщенська церква 12 ст., тобто - відбудована за зразком 12 ст. За легендами у цій церкві вінчався небезвідомий князь Олександр Невський.

Благовіщенська церква

Вулицями Вітебська

З сучасних пам”яток варто згадати про Літній Амфітеатр – концертний майданчик, де проводиться відомий фестиваль “Слав”янський базар”, поруч же знаходиться каток (як і у кожному поважаючому себе місті Білорусі). Також тут помічено обмінний пункт з найвищим у Білорусі обмінним курсом гривні ;-) Декілька старих вуличок прикрашено різними прикольними пам"ятниками. 

Літній Амфітеатр

Білоруські міста красиві та доглянуті, центри міст вночі гарно підсвічуються. Прогулянка нічним Вітебськом – теж приємна справа, ніч ховає усі недоліки а світло ліхтарів створює атмосферу романтичної таємничості.

Нічний Вітебськ

Ще одним цікавим моментом нашої була зустрів на вокзалі Вітебська з людиною, яку до цього доводилось, в основному, чути у власному плей-лісті. Деякі пісні гурту “Тінь Сонця”, стабільно тримаються серед улюблених.

Несподівані зустрічі.

Готелі у місті бачила, але, мабуть, як усюди в Білорусі, вони достатньо дорогі. Навколо ратуші знайдено непогані кав"ярні та піцерії.

Поруч із Вітебськом знаходиться також древній Полоцьк, відвідати який нам ще рано чи пізно вдастся, гадаю. А наразі подорож продовжилась. Після Вітебська  нас чекала новорічна ніч у пустому купейному вагоні на шляху до Гомеля…

Гарної вам подорожі