Гродно: найгарніше місто Білорусі
оворічна експедиція “У пошуках Крамбамбулі” 30.12.2011р- 4.01.2012 р.
Маршрут: Київ-Гомель-Мінськ-Молодечно-Богданів-Бенюни-Мінськ-Мір-Барановичі-Гродно-Брест-Ковель-Київ
Гродно (вірніше Городня) стабільно лідирує у різних туристичних рейтингах міст Білорусі. Це й не дивно – у місті збереглось багато пам”яток різних історичних епох, в тому числі й два замки та давньоруська церква. Вулички Гродно вражають симпатичною атмосферністю, історичні пейзажі не зіпсовані новобудовами й органічно поєднуються з чудовими краєвидами долини річки Німан.
До Гродно потрапили з містечка Мір через Барановичі. Знову нічний поїзд-телепорт, знову 5 годин сну. Ледве-ледве пробудились й о сьомій ранку у певному ступорі висадились в найочікуванішому місті Білорусі - Гродно. Спросоння позалипали на зал. вокзалі, до початку хоч чогось, акліматизувались у місцевій їдальні (ось де справжній «Совок» схований) і неспішно рушили на тривалу прогулянку спочатку вранішнім, потім обіднім та вечірнім містом.
У Гродно є достатньо багато цікавих для туриста речей. Місто давнє, з насиченою історією, й усі історичні періоди залишили по собі помітні сліди – є церква давньоруського періоду, кілька помпезних середньовічних соборів, храми різного віку і різних релігій, старий замок – древній, але дуже сильно перебудований, новий замок – тепер він зовсім у радянському стилі, є симпатичні вулички і міська забудова 18-19 ст., вистачає також середньовічної готики. А ще є Німан – сам по собі річка-історія, як Дніпро чи Збруч у нас – з доглянутими берегами й охайними набережними.
Бернардинський монастир,
Монастир будувався у 16-18 ст., головний храм – костел Відшукання Христа, 1602-1618 років побудови
Центральна площа Гродно
Міська ратуша
Костел Благовіщення і монастир бригідок, 17 століття
Кафедральний собор, Гродно
Кафедральний собор, він же Костел Франциска Ксаверія, одна з найбільших пам”яток епохи бароко в Білорусі, збудований у 17-18 ст. Костел прикрашає найстаріший у Європі діючий баштовий годинник (15 ст.).
На берегах Німану
Старий замок, Новий замок…
Старий замок розбудовувався, починаючи з 11 ст. Побував княжою резиденцією в часи князя Вітовта. У 16 ст замок докорінно перебудувано під потреби часу. Сучасного вигляду замок набув у 19 ст., коли йому добудували ще один поверх. До замку веде старовинний міст 17 ст. Новий замок, чи, точніше, палац – збудовано у 18 ст й використовувався як літня резиденція польських королів. Зруйнований під час війни палац перебудовано у стилі радянського неокласицизму.
Подвір”я замку та давньоруська Борисоглібська церква 12 ст.
У замках знаходяться музеї – краєзнавчий та історії релігії.Окремо хочеться виділити краєзнавчий музей – він по вінця насичений цікавими раритетними артефактами, на відміну від Мірського замку. Після ретельного огляду 19-ти залів, емоційної енергії групи на наступний музей уже не вистачило: терміново потрібна була харчова підзарядка, для чого теж знайшлось усе необхідне.
Кімната зі зброєю
Індульгенція, ключ від міста та зала народного побуту
Спорядження гусара часів Наполеона та екскурсанти
Лось, інколи його називають - сохатий
У старому місті то там то тут знаходяться різноманітні заклади харчування, які ми теж досліджували паралельно з пам’ятками, у співвідношенні один до одного (загалом більше, ніж в інших містах Білорусі, але до концентрації західноукраїнських міст ще досить далеко). Кафе та ресторани у Білорусі поділені на категорії: перша – найдорожча, друга – дещо дешевша й т.д. Якщо заклад першої або другої категорії, про це ви дізнаєтесь з напису на вході. Ціни закладів першої категорії уже співмірні з київськими (при середній з/п в країні в 230 баксів, як?), проте недорогі генделі теж водяться. Ціни на страви з картоплі у порівнянні з рештою, суттєво нижчі від українських (бульбаші, як не як). Поруч із звичними для нас напоями популярні настоянки різної міцності (пийте – «Налібокі»). Усього у центральній частині помітили десятка півтора потенційно цікавих закладів, половину з яких дослідили практично.
Генделики та "сувенірний" магазин
Гродно уночі
З інших цікавих об’єктів на годинку усією групою зависли у книгарні! Ціни на літературу місцевого виробництва часто копійчані, на російську – такі самі як у Києві. Спробували відвідати православну церкву, але МП і тут відзначився – виперли при нез”ясованих обставинах (в храмах інших конфесій проблем не було).
На вечір група розділилась: чемна її частина пішла у кіно, а не дуже чемна – по генделикам. Зароджується цікава традиція – хоча б одну ніч у новій країні треба добре «покозачити». Дві частини групи пересіклись перед поїздом. Нечемна частина (окрім мене, який чомусь ліг спати, замість продовжувати гулянку), знехтувавши відпочинком, продовжила свою нелегку справу у вагоні й за 5 годин ледве виповзла у Барановичах. Далі з взаємопідримкою (в прямому значенні слова), перескочили на інший вокзал і телепортувались у Брест.
Далі буде…
Гарної подорожі!