Снятин – ласкаво просимо на Покуття

Снятин – це невелике містечко на кордоні Галичини та Буковини. Іноді його називають столицею такого ж невеликого Покуття, однак на це звання претендують ще й більш відоме місто Коломия та сусідній райцентр Городенка. Може здатися, що місто Снятин абсолютно не туристичне і, як і більшість райцентрів України, живе своїм повільним розміреним життям. Але, як і будь-яке старе містечко Галичини, Снятин все ж може зацікавити допитливого мандрівника на шляху з Чернівців до Карпат, Франика чи ще куди. 

-->

Центр міста дуже компактний – з одного кінця в другий можна пройти хвилин за п’ятнадцять, але при цьому все місто має довжину близько 8 кілометрів вздовж дороги Чернівці – Івано-Франківськ. У місті чимало симпатичних старих церков та храмів різних конфесій, частина з яких і зараз не використовується за призначенням (в радянські часи усі були “перепрофільовані” під різні потреби – від складів до музеїв та териконів). Так історично склалося, що участь у розбудові міста брали декілька народностей та релігій, тож свідчення їхнього життя та діяльності увічнені на вулицях міста. Кілька вулиць забудовані старими кам’яницями – деякі з  них не позбавлені імперської помпезності й своїм виглядом нагадують ще про часи належності Снятина до однієї з найбільших імперій Європи – Австро-Угорської. Історія Снятина тривала, багато подіями і чудово гуглиться.  

Що ж цікавого можна побачити, прогулюючись вулицями міста у наш час?

Ратуша) Одна з найкрасивіших та найефектніших в Україні. 40 років будували, тільки Львівська за неї вища. Символ міста.

Костел Матері Божої Святого Скапулярію,  1721 р. побудови кажуть..


Старенькі дерев”яні церкви, в Галичині це норма, але для більшості України – ще та екзотика.

 

Церква Івана Богослова, поч ХХ ст.

Вознесенська церква, 1838 р.

Миколаївська церква 1906 р.

Та інші цікаві храми:

Костел ордену домініканок

Вірменський костел 

Будинок культури (синагога колишня, по ідеї)

 

Захід сонця у центральній частині міста

Ще є невеликий історичний центр, збудований австріяками з їхньою класичною архітектурою, правда, відносно цілісним ансамблем є тільки центральна площа.

Міська бібліотека

Надзвичайно симпатичний цвинтар - такий собі Личаків у мініатюрі, вештання по ньому це особливий досить приємний пункт програми)

На цвинтарі

А ще тут є гарне місце під назвою "Круча", з якої відкривається панорама на чималий шмат Франківської та Чернівецької областей й у ясну погоду можна навіть саму Говерлу побачити)

Захід сонця на "Кручі"

Найзручніше до Снятина добиратись з Чернівців – щопівгодини до сьомої вечора ходять маршрутки Чернівці-Снятин, а також  безліч транзитних маршруток в усі куточки Франківської області, після сьомої  - автостоп, його тут ніхто не цурається. Необхідна автостанція (в Чернівцях їх декілька) знаходиться в місці під назвою “Дріжджзавод” й від центру чи вокзалів туди нескладно доїхати громадських транспортом. Найоптимальніше Снятин відвідати по дорозі звідкись кудись по Прикарпаттю))  

У місті є принаймні дві їдальні й кілька генделиків де можна щось перехопити, а ще – немаленьких розмірів ринок з усіма смачними принадами провінційної України (особливо рекомендую місцевий сир й копчених курей – такої смакоти ще пошукати треба по країні. Існує як мінімум два діючих пристойних готелі,  питайте на місці де вони.  У місті декілька музеїв, НМСД, не дуже цікавих - Марка Черемшини, Василя Касіяна, і ще два музеї чогось у ратуші...)

Гарної подорожі на Покуття!!!!