Збараж: чудовий замок поруч з Тернополем.

Подорож: Галопом по Поділлю., вересень 2010. Маршрут: Київ-Вінниця-Меджибіж-Летичів-Тернопіль-Збараж-Теребовля-Хмельницький-Київ.

Збараж – один з найпростіших для відвідування замків України (якщо ви мандруєте Західною Україною, а не дивитесь Dyscovery вдома, звісно). Все що потрібно, аби туди потрапити – сісти на маршрутку у Тернополі на автовокзалі, яка за півгодини довезе вас до цього невеличкого містечка,  де знаходиться мабуть найкраще збережений замок Тернопілля.

 

До цього міста ми добрались під час другої доби нашої подорожі, намилувавшись перед тим Меджибожем, Летичевом та нічним Тернополем, й заночувавши посеред приміського парку біля озера. Збараж був однією з пріоритетних цілей подорожі й він відверто не розчарував! У місті є – шикарний замок, гарний костел і хороша піцерійка)) Непоганий набір, погодьтесь? А ще місто зовсім близько з Тернополем і добратись-вибратись звідти не складає яких-небудь труднощів. Взагалі, коли їдеш маршруткою – отой Збараж якось непомітно підкрадається: тільки розсівся, тільки одне око закрив, друге прищурив…а уже й приїхали))) В плані логістики це великий плюс.

Від тієї потужної фортеці, що світилась у 17 ст. залишилась сама цитадель (теж голландська школа, мабуть, бо дуж вже на Золочів смахує). проте і вона зацікавлює своїм зовнішнім виглядом - не стільки потужністю, скільки збереженістю. Але самим захопливим у замку є експозиція….  Насиченість надзвичайно цікавими експонатами дуже висока – зброя, археологія, дерев”яна скульптура, сучасна скульптура, картинна галерея, просто краєзнавчі експонати, підземелля, тортури…. Деякі артефатки так і засіли в голові, як от: двуручний хвилястий меч або кімната з портретами власників замку. А скільки там люльок! А скільки ще часу від дати походження курильних експонатів до того, як Петро перший тютюн у Росію привезе! А скільки степових трав скурено у тих люльках!

Замком у Збаражі можна вештатись не одну години – їжі для мозку та душі тут знайдеться) Їжі для фантазії теж: ми в підземеллі зі знаряддями тортур зависли на довго – намагались розібратись, що і як працює, поки сторонніх очей не було.

   

 

Експонати кімнати зі зброєю (двуручний меч – сила!!!)

 

Ну як можливо отак з дерева вирізати???

Галерея портретів власників замку.

 

Покровитель футболістів і тепленьке місце Вови)))

 

Колесо історії і – дорвались до експонатів)

Підземелля замку..

 

З середини замок охайний, а ззовні – майже потужний)

Не замок, але теж у Збаражі:

Костел та околиці

 

Другий поверх піцерії з рідкими в такий час гостями й вікнами, що виходять на дах костелу.

НеКультПрограма, невід”ємний атрибут…

Костел Святого Антонія у Збаражі гарний, проте на вигляд він недореставрований, чи то просто недоглянутий, одним словом – справляє враження, що з ним ще треба попрацювати) А саме містечко якесь розвалене трохи… в помітно гіршому стані ніж інші райцентри Тернопільської області. Наступна Теребовля була куди симпатичнішою…. Але перед тим, як до неї добратись, ми спокійно похлебтали пива в піцерійці, подрихли у маршрутці, потім перескочили на іншу маршрутку і за годину вже вештались центром Теребовлі))) 

Резюме

Збараж – місто обов”язкове для відвідування усім гостям Тернопопя. Добирання - маршрутками через автовокзал. На кількагодинну екскурсію експозицій замку вистачить (принаймні, з  моїм темпом проходження виставок). Навпроти костелу знаходиться піцерійка з кількома залами, панорамою на шпилі костелу і широким вибором страв в меню! Вона і рекомендується для харчування…

Вдалих вам мандрів!