Русилівські водоспади та долина Стрипи.

Вільна подорож Поділлям, травень 2010. Маршрут: Київ – Львів – Тернопіль – Бучач – долина Стрипи – Русилів – Язловець – Борщів – Кудринці – долина Збруча – Завалля – Панівці – Окопи – долина Дністра – Ісаківці – Жванець – Кам’янець-Подільський – Хмельницький – Меджибіж – Хмельницький – Київ ( у кого – Сімферополь, у кого – Городок ).

Прогулянка глибоченною долиною річки Стрипа та ночівля біля справжнього дива природи – кілометрового каскаду Русилівських водоспадів, найбільший з яких має висоту 12 м! Водоспади України і не в горах! Не вірите? Тоді гайда з нами!

 

Долиною Стрипи ми прогулювались до Русилова з Бучача, оглянувши перед тим пам”ятки цього, без сумніву, визначного місця. Намір - завтра знайти Русилів та водоспади. Фото водоспадів зустрічаються в неті, але інформації про них ідверто не багато Рушили вже після обіду, того першою думкою було “де б це заночувати?” . Один перехід стежкою вниз по Стрипі, і наш табір вальяжно розкинувся на прибережному лузі. Хоч каньйон річки досить крутий, місць для ночівлі вздовж усього шляху було більше ніж досить – ми ж впали там де набридло йти. Під час переходу запам’ятались табуни величезних равликів на стежці. Ці, мабуть, і забодати можуть, якшо-шо…

-->

Далі класика жанру: табір – вогонь – посиділки – глінтвейн – плов!! Смачнющий плов з картоплі:-) – рису не виявилось, там де він мав би бути, а так усе по технології))

Табір над Стрипою

Наступний день пройшов вздовж Стрипи і не тільки. Спочатку спробували знайти руїни старої церкви у лісі, проте зі стежки вздовж берега нічого подібного не помітили, а прочісування лісу на крутому схилі в плани не входило. Зате натрапили на руїни старого млина – не такого респектабельного, як однойменний ресторан у Тернополі, але теж симпатичного. З орієнтуванням ж цього дня було зовсім погано – дійшли майже до місця обіду на дві години раніше ніж планували, постійно переприв’язуючи карту до місцевості (замість карт були 500-метрові скріни з Вікімапії). Але замість обіду довелось на тому місці завечеряти… про це згодом! В якийсь момент перейшли річку через нафто- чи газопровід  (промайнула думка просвердлити дірочку і залишити Європу без газу і Росію без грошей, проте не знайшлось дрельки відповідного масштабу)

Руїни млина – навіть залишки механізмів збереглись

Долиною Стрипи

        

Переправи бувають різні

А далі почалось саме цікавіше – знаходячись в 30-и хвилинах ходу до цілі (Русилівські водоспади) прикинули, що у нас багато часу і вирішили трошки зрізати відстань через горбика..... Туристська народна мудрість не підкачала, і до водоспадів підійшли через чотири годинки, вийшовши перед тим на поле, пообідавши під деревом на перехресті польових доріг, сходивши в розвідку навколо якогось лісу з надписом „генетичний резерват” і попивши пива у сільському магазині в Русилові. Головне в туризмі, як відомо, вміння прив”язувати будь-яку карту до будь-якої місцевості! З цим завданням справлялись ми дуже успішно, але водоспади таки найшли!

У долині, де водоспадний струмок впадає в Стрипу, замість запланованого обіду стали табором, про що аніскільки не шкодую, оскільки місце нереально гарне. Кілометр водоспадів висотою до 12 метрів - варте уваги видовище, найвищі водоспади України, з тих, що не в горах.. І все це в захованій від людського ока  глибинці. Ввечері експериментували з козацькою кухнею і намагались готувати куліш – їдло вийшло досить пристойне. На ранок були купання у водоспадах, фотосесії в стилі поеру і кошеру, кліщі на тілах учасників і перехід до Язлівця. Маршрут не тривалий, проте стежки такі, що з першого разу знайти правильний шлях дуже складно. Запам”ятались прикольні кладки через річку – повалені дерева з надбитими перилами і рибалки, що так і світяться бажанням вказати правильний шлях (поради знадобились, доречі).

Штурман і генетичний резерват)

Обід при дорозі

  

Подорожній (у пошуках правильного шляху)

 

Правильно організований табір

 

Русилівські водоспади

Майже Гаваї

  

Майже гавайці

Натішившись водоспадами, рушили в нетривалий перехід до Язловця, а саме місце залишило в пам”яті безліч позитивних вражень й сильне бажання туди повернутись. Це було справжнє відкриття, хоча і фото водоспадів, і маршрути до них можна спокійно знайти в інтернеті. Відкриття для себе, а скільки ще таких прекрасних перлин заховано на просторах нашої Батьківщини? Будемо вишукувати!!

Як добратись до Русилова громадським транспортом - важко уявити. Найкращий шлях - пішки з Язлівця (2-3 км.). З Бучача довше - км 10 й не завжди стежка легкопрохідна, але для тристів цікава. Магазин з пивом і столиком в селі є, перевірено. На решту інфраструктури не варто сподіватись. На березі Стрипи чудові місця для ночівлі в наметах.

Резюме. Оглянути: Русилівські водоспади – цікаве місце для пішої або велосипедної прогулянки долиною Срипи між Бучачем та Язлівцем. Від Бучача до Русилова 4-5 піших переходів у середньому темпі (якщо не зрізати). Від Русилова до Язлівця – 1-2 переходи. В гирлі водоспадного струмка чудове місце для організації табору. В Русилові можна прикупити харчів у магазинчику.

Приємної подорожі!