Чернівці: найгарніше місто України.

Чернівці – це місто, яке переверне ваше уявлення щодо різноманіття й привабливості України. Тут ви опинитеся в куточку старої Європи, колишній столиці герцогства Австрійської імперії  з прекрасно архітектурою, багатою історією та сплетіннями доль різних народів. Чернівці до тепер не втратили столичної помпезності і шику, й неймовірно здивують та порадують вас під час подорожі. 
Чернівці


Про Чернівці я свідомо не буду писати багато, адже про це місто написано історичні та краєзнавчі книжки, путівники, створено сайти та й узагалі – описати усі пам”ятки, усе побачене й відчуте просто не можливо в жодному звіті та жодному блозі! Кожна вулиця чи площа міста заслуговує на окремий блог, про багато будинків можна сміливо те саме сказати. Поділюсь лиш найбільш яскравими враженнями про місто та деякою корисною інформацією про подорож туди. В Чернівцях я прожив 5 років свого життя, але так і не звик сприймати місто як "нормальне, звичайне" - мені воно завжжди дуже красиве й завжди із задоволенням туди повертаюсь.

У Чернівцях є така собі тортура для приїжджих від місцевих – якщо у вас є друзі у місті, вони обов”язково поведуть вас на прогулянку! Прогулянка до неможу наситить різноманітними враженнями – від побаченого свідомість розриватиметься, а голова буде йти обертом. І прогулянка не буде закінчуватись – вам показуватимуть усе нові й нові прекрасні закуточки міста, вулиці, площі, будиночки, парки, храми різних релігій, пам”ятники, скульптури, дворики, розповідатимуть легенди й історії,  водитимуть по кав”ярнях та музеях, й так до повного фізичного та емоційного виснаження гостя. Тому, приготуйте свою свідомість до шаленого припливу нового й прекрасного! Якщо дуже коротко - у місті 602 пам"ятки архітектури!

У прогулянках мине день, місто стемніє й засяє вуличними ліхтарями та підсвіткою будинків. А нічні Чернівці – особливе, ні з чим не порівняне задоволення. Особливо  приємні у цей час центральні площі міста - Театральна, Центральна, Турецька та Філармонії і, звичайно, незрівняна вулиця Ольги Кобилянської.

А от найцікавішу пам’ятку міста – центральний корпус Університету (в народі просто - Резиденція) – краще відвідувати вдень. Вночі на територію не зайти й підсвітки немає. Доречно взяти екскурсію: групи водять туди, куди простим оглядачам потрапити складно  – в Мармурову, Червону та Блакитну зали центрального корпусу, а також в університетський парк. Проте Резиденція – це тільки маленька частка того, що можна побачити у місті. Бажаю, щоб після подорожі у Чернівці, ваші враження не обмежувались фразами типу “прекрасний університет”, а забивали свідомість своїм різноманіттям й не давали можливості сформулювати якусь цілеспрямовану думку! Зараз резиденцію часто називають "українським Хогвартсом", й совсім не дарма, хоча в часи мого навчання таких асоціацій ще ні в кого не виникало.
Чернівці, університет
DSC01113 IMG_0881
Чернівці, університет
Резиденція у різні сезони.

Вулиця Ольги Кобилянської - головна пішохідна й прогулянкова вулиця міста. На мій смак - найкрасивіша вулиця країни. Усі чернівчани знають легенди про те, як її називали Панською за часів Австрії, щодня мили з милом й підмітали трояндами. Про історичність цього не судитиму, але троянди в місті є - й не тільки на клумбах, неподалік ратуші біля "Української книги" є пам"ятник тим самим трояндам, як символу потреби робити місто красивим. На Кобилянській багато ефектних будинків різних стилів, можна помилуватись декором, попірнати в дворики  і відшукати в одному з них справжній Італійський Дворик, в якому жив Австрійський Принц. Поозирайтесь навколо магазину "Снігова королева". Доречі, в одному з будинків на вулиці жила дружина самого Германа Гессе - це щодо місця Чернівців в світовій культурі. Інші відомі чернівчани -  економіст Йозеф Шумпетер, поети Михай Емінеску й Пауль Целан, акторка Міла Куніс, Ольга Кобилянська, Юрій Федькович. І це я ще політиків та науковців не називав, а їх було дуже багато в різних країнах Європи та Америки, й в одній країні Азії :-) 
Вул. О. Кобилянської у Чернівцях
Вул. О. Кобилянської у Чернівцях  clip_image006

Чернівці, вул. Ольги Кобилянської вночі
Вулиця Ольги Кобилянської – колишня Панська.

Інші важливі вулиці центру - Головна, Франка, Університетська й ряд інших теж повні гарних будинків й атмосфери старої доброї Австрії. На відміну від вулиць, в людях та атмосфера збереглась куди менше й це багато у чому буде помітно. 

Мій улюблений закуток Чернівців - площа Філармонії. На площі красива забудова, безліч голубів, завжди помірно людей, а навесні цвітуть сакури. Тут відчуття часу й простору дещо змінюється, відчуваєш себе десь на перехресті шляхів бабусі-Австрії і юної України. На стінах в одному місті навіть є рекламні написи з тих давніх часів
Площа Філармонії у Чернівцях

Однією з візитних карток Чернівців давно уже став  уривок з творчості публіциста Георга Гайнцена. «Чернівці – це місто, де недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю. Це місто – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою – було негласною столицею Європи, де співали кращі колоратурні сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд, і де книгарень було більше, ніж кав'ярень. Чернівці – це був корабель задоволень з українською командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту, який під австрійським прапором постійно тримав курс між Заходом і Сходом». 

Символом міста (як й багато де в Центральній Європі) на рівні з університетом є ратуша - не така висока, як у Львові чи Снятині, але не менш амбітна. Щодня в полудень з верхівки ратуші лунає мотив пісні "Марічка", своєрідного гімну міста. Її грає спеціально навчений сурмач, а от звичайним туристам піднятись на оглядовий майданчик Ратуші поки не виходить. Зате у внутрішньому дворі іноді відкрита мистецька галерея.  Поруч - гарний магазин сувеніврів "Українська книга" з невелико юлітературною кав"ярне та пам"ятником "Чернівчанину" - чорний плащ, капелюх й комірка з дзеркалом в районі серця.

Чернівці, ратуша
Чернівці, театральна площа P7077865
У центрі міста: ратуша, єврейський дім культури та "будинок з левами", де нині адміністрація

«Чернівецький театр – це мрія з оксамиту та золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельмером. І все ж вони були запрошені на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їх проектами театри у Відні та Одесі. Чернівецький театр – то пам’ятник обізнаним з культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції та палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню”. Так писав все той же німецький письменник Георг Гайнцен. Театр свого часу виявився таким дорогим, що поки місто рахували гроші, автори проекту продали його ще раз - тепер копія чернівецького театру знаходиться в місті Фюрт, супутнику Нюрнберга. З усієї інформації про театр мені найбільше сподобався факт, що після заміни матеріалу сидінь з морських водорослів на паралон в театрі погіршала акустика. Тонко ж як працювали. Перед театром є алея зірок, моя улюблена - "Іво Бобул", тут без альтернатив для людей з почуттям гумору! 
Театр у Чернівцях
Театральна площа у Чернівцях P1010222
Чернівецький театр та театральна площа

Більшість часу, що я знайомий цим готичним костелом "Серце Ісуса", тут знаходився архів й завжди було все під замком. Зараз йде реконструкція: розбираються внутрішні перегородки, очищаються чудові вітражі з купою символів й вже подаються "ознаки життя" - іноді тут відбуваються концерти. Що цікаво - працюють представники різних релігій та конфесій й по католицькому храму нас водив православний волонтер від Київського патріархату, розповідаючи про символіку Ієзуітів та Ватикану. ПГМ тут не проходить, що радує. Ще не на один рік роботи тут. Зараз він вже  Костел "Серце Ісуса" зараз у ще кращому стані, але останні фото мої саме такі. Поруч же невеликий сквер, відомий постійною концентрацією добірного прибазарного товариства й пам"ятником самому цісарю Австро-Угорщини Францу-Йосипу, поважній персоні в Чернівцях.
Архів у Чернівцях
Костел “Серце Ісуса” - ефектний готичний храм

Трохи в очах закрутилось від наступної фотки? От і жителі міста трохи здивувались цій споруді, вирішили що будівельники не зовсім тверезі були та й прозвали "п'яною церквою". А так це Миколаївська церква й на румунських територіях свого часу далеко не єдина з таким "ефектом" була.  Інша фотка знизу - "будинок-корабель", збудований схожим на пароплав, що врізається у хвилю. Кажуть, довго шукали будівничі місце для подібного романтичного проекту, по всій імперії носились, аж поки не знайшли Чернівці.
 IMG_8518 1

Різних цікавих дрібниць про місто можна розповідати багато. Про "Олімп" - мозаїку на художньому музеї, де у вигляді античних богів зображені провінції Австро-Угорської імперії, про сонячний годинник на католицькому костелі "наведений" в іншому часовому поясі - показує до сих пір час Відня, про дуже атмосферний органний зал у старій вірменській церкві, про квітковий годинник на Турецькій площі, про стару "турецьку криницю" біля однойменного моста там же, про величезну кількість античних богів та героїв у місті (Асклепій та Панацея біля старої аптеки, наприклад), про будинки-близьнюки на Франка, про ефектні старі котеджі на вулицях неподалік центрального парку. Одна шанована мною людина розповідала, що це "будинки коханок" - кожен заможний чоловік в Чернівця за Австрії мав мати коханку й збудувати її будинок, що свідчило про його статус та можливості.

Для пізнання міста самостійно можна використати екскурсію з їжачками, для чого вам знадобиться смартфон, додаток для зчитування QR-кодів та підключення до інтернету. Початок екскурсії - біля ратуші, потрібно знаходити їжачків в бруківці, зчитувати код, відкривати сайт з інформацією й дізнаватись багато цікавого. Далі - за вказівками в бруківці знаходити наступних їжачків.

Якщо набридне у центрі - можна виїхати тролейбусом номер 4 в музей народної архітектури й відшукати поруч симпатичну стару церкву на Горечі. Якщо є багато часу - навколо міста невисокі гори (Цецино), де при бажанні навіть каменюки зі старої фортеці знайти можна. Але це вже заміський відпочинок, а не місто. 

Чернівці, музей
IMG_5852
Художній музей з мозаїкою та старий котедж


Італійський дворик на Кобилянської
Симпатичний двір центральної частини міста


Як доїхати до Чернівців? Добиратись до Чернівців з Києва зараз не так зручно, як хотілося б. Прямий поїзд залишився тільки один 117Л Київ-Чернівці, але з розкладом періочино щось змінюється. Вартість плацкартного квитка станом на початок 2015 року – 220-230 грн, що набагато вище ніж в інші обласні центри Західної України. Це пов"язане з перетином кордону Молдови цим поїздом, тому як ним же з КИєва до Кам"янця коштує... 105 грн. Тому це варіант зекономити - їхати до Кам”янця-Подільського цим чи іншим потягом (бажано-нічним) а звідти уже автобусом до Чернівців (півтори-дві години дороги, 40-50 грн на поч 2015 року.). Окрім поїздів з Києва на Чернівці їздять автобуси та маршрутки. Автобуси декілька раз на день (переважно ввечері) відправляються з автовокзалу. Маршрутки бігають з-під зал.вокзалу та неподалік цирку – ціни й місця краще уточнювати перед виїздомі.  

Де поїсти в Чернівцях? Щодо харчування, то тут усе дуже просто. В Чернівцях досить багато закладів громадського харчування різного роду – їдалень, кав’ярень, ресторанів, барів, піцерій і т д. Ціни в основному демократичні. З особистих смаків в якості швидкого перекусу рекомендую  „Мальву” (кав"ярня-не кав"ярня, фаст-фуд-не фаст фуд :-)), по вул. Головній, коло готелю „Київ” – таких бутербродів не готують більше ніде (побувавши там ви зрозумієте, що бутерброд це щось більше ніж просто хліб з чимось)). Останніми роками з”явилось декілька хороших кав’ярень в центральній частині (гуртуються навколо Театральної площі) та досить серйозних різнорідних стилізованих ресторанів, в основному по вул Кобилянській. Моя улюблена кав"ярня - "Кав"ярня на розу" на Університетській вулиці. У центрі є звичайні їдальні з демократичними цінами (наприклад - "Час Поїсти" на головній), а також піцерії. Якщо хочеться чогось соліднішого - найсерйозніші заклади кучкуються на вулиці Кобилянській, найбільш представницький заклад попередніх десятиліть - "Віденська кав"ярня", завжди славилась якістю й високими цінами. Те, що на слуху - "Панська Гуральна", теж серйозний заклад. В останні роки з"явилось багато пабів, найкрутіший з яких - кількаповерховий на вході на вулицю Руську. У більшості закладів можна скуштувати традиційні страви гуцульської чи молдавської кухонь. Не чекайте від Чернівців високої кульури обслуговування, а от смачно й шедро нагодують та напоять - залюбки.

Є в місті й літературна кав"ярня - в магазині "Українська книга". Кав"ярня та одного разу стала сюрреалістичною в мене на очах - сидим з подругою, п"ємо каву, спілкуємось... Раптом навколо починаються трансформації - з"являється величезний екран, стільці перед ним, пара глядачів, на екрані починається психоделічний арт-хаус, а з барної стійки розноситься запах плану. Сучасне мистецтво  - воно таке.

З бутербродом "Мальва"

Де жити в Чернівцях? З проживанням ще до недавно було складно – великих готелів в місті деклька, проте дешевих ніколи не було, а про хостели взагалі ніхто раніше й не чув. Номер у готелі обходився дорожче, ніж винаймання на ніч однокімнатної квартири з блискучим ремонтом і “повним фаршем”. Винаймані квартири й надалі хороший спосіб зупинки у Чернівцях. Для цього досить зайти на сайт чернівецького ділового видання “Від і до”…чи національний "ОLX". Проте? останнім часом відбулись зміни на краще - з"явилось багато невеликих готелів і нарешті місто може запропонувати гостям хостели. Станом на початок 2014 року в місті було як мінімум три хостели. Два з них - з гуманними цінами (від 80 грн/ніч) знаходяться в самому центрі - на вулиці Кобилянській й легко гугляться та шукаються на місці (Like Hostel та Yard Hostel); ще один, дещо дорожчий - на вулиці Шептицького. Для не особливо вибагливих є готель на зал. вокзалі, де ціни за ночівлю починаються від 70 грн (2012р.).  Доповнення выі 2017 року - Yard Hostel це ще й приємна кав"ярня.

Найкраще відвідувати місто улітку. Окрім сонячної погоди й зелених парків, вас приємно здивує заквітчаність міста – центральні площі просто потопають у трояндах! Що ще цікавого там відбувається? Восени в Чернівцях проходить поетичний фестиваль "Меридіан Chernwits" - саме тоді я б і їхав, якщо крім міста хочеться ще подій. Інша цікавинка - "Маланка-фест" 15 січня, величезний зимовий карнавал з безліччю ряжених з навколишніх сіл! Весело й дещо угарне шоу, подібне якому в Україні важко знайти. Влітку проходить "Петрівський ярмарок", це таки дійсно ярмарок - весь центр перетворюється на ринок. Мушу визнати, такої кількості вишиванок, як там, я більше ніде не зустрічав. Навіть в подарунок на Алтай купував

Маланка-Фест у Чернівцях

Турецька площа
Турецька площа вночі

Резюме. Подивитись: архітектура центральної частини міста, нічні Чернівці, музеї - прогулянка приготуйтесь до тривалої прогулянки. Добирання: поїзд Київ-Чернівці з наперед купленими квитками. Харчування – їдальні, піцерії та кав”ярні центральної частини міста. Проживання – винаймані квартири.

Я вас переконав?
Гарної подорожі!!!